| Місяць в небі розгубив зоряне намисто І зірками освітив наше рідне місто. Бачу – падає зоря, тихий вечір догора, Кажуть люди – то на щастя, Зорі падають на щастя!Зоре, зоре, зорепад Я зорі в долоні ловлю. Зоре, зоре, зорепад Тебе я так ніжно люблю. Серце моє палає, нічого не хоче знати. Кажуть люди, кажуть, важко забувати. Кажуть люди, кажуть, важко забувати. І тепер твоя рука у моїй долоні, Ніколи вже не зможу я тебе так цілувати. |
